кінець

ч

1) (крайній пункт, межа; завершення) end; termination, close; (мета) aim, purpose

вільний кінець — tag

гострий кінець — point

передній кінець — forward end

товстий кінець — butt

тонкий кінець — tip

кінець абзаца (символ) — paragraph mark, paragraph break

кінець вектора мат. — terminus

кінець інтервала — extremity of interval

до кінця тижня (раніше) — within the week, before the week is out; (в кінці тижня) by the end of the week

в кінці дня — at the end of the day

на кінець (чого-небудь) — at the close (of), towards the end (of)

на кінець листопада — by/towards the end of November

на кінець періоду — towards the end of the period

доводити справу до кінця — to carry through, to see out, to bring to an end, to carry smth. to its conclusion; to complete smth., to put a finish to smth., to achieve, to execute

кінець світу — doomsday; the end of the world

іти до кінця — to decline

наближатися до кінця — to draw to a close, to be approaching completion

час наближається до кінця — time is nearly up; the sands are running out

з усіх кінців світу — from every corner of the earth

не з того кінця — from/at the wrong end, the wrong way

2) (відстань) distance, journey, way

в один кінець — one way only

в обидва кінці — the way there and back; a round trip

3) мор. rope's end, tag

віддати кінці — cast off!

незакріплений (вільний) кінець — tag, loose end

рятувальний кінець — life-line

4)

під кінець — latterly, in the end, towards the end

кінець кінцем — after all, in the long run, finally, at last

з кінця в кінець — from end to end

до кінця — to the end, to the last; completely, totally, fully

кінці з кінцями зводити — to make (both) ends meet

з початку до кінця — from beginning to end